public

['pʌblɪk]

1. adj

1) громадський; державний

public man — громадський діяч

public office — державна (муніципальна, громадська) установа

public official — державний службовець

public opinion — громадська думка

public peace — громадський порядок

public debt — державний борг

2) народний, загальнонародний

public ownership — загальнонародне надбання

public spirit — дух патріотизму

3) публічний, загальнодоступний

public library [lecture] — публічна бібліотека (лекція)

4) комунальний

public service — комунальні послуги

public utilities — 1) комунальні споруди (підприємства) 2) комунальні послуги

5) відкритий, гласний

public protest — відкритий протест

to give smth. public utterance — розголошувати щось

2. n

1) публіка; громадськість

in public — публічно; прилюдно

2) народ

Джерело: Англійсько-український словник на Slovnyk.me