reference
['ref(ə)rəns]
1. n
1) передавання на розгляд до іншої інстанції (іншому арбітру тощо)
2) повноваження (компетенція) арбітра (інстанції тощо)
3) довідка
4) посилання, виноска
5) згадування; натяк
6) рекомендація
7) співвідношення
8) еталон
9) attr. довідковий
reference book — довідник
reference point — орієнтир
2. v
1) подавати примітки (до тексту)
2) знаходити за посиланням, довідуватися
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me