rough
[rʌf]
1. adj
1) грубий
2) нерівний; шершавий; вибоїстий (про дорогу)
3) неотесаний; неввічливий; неделікатний
rough usage — брутальне поводження
a rough customer — груба людина
4) патлатий, кудлатий
5) різкий, поривчастий (про вітер)
6) бурхливий, буйний (про море)
7) шумливий
8) важкий, тяжкий
rough labour — важка фізична праця
9) суворий, важкий (про життя)
rough luck розм. — гірка доля; невдача, невезіння
it is rough on him — він не заслужив такої гіркої долі
to have a rough time — терпіти злидні (погане ставлення)
10) терпкий
11) необроблений, неопрацьований; чорновий
rough copy — чернетка
rough draft — ескіз, начерк
12) приблизний
rough estimate — приблизна оцінка
••
to take over a rough road амер. — 1) (по)ставити в скрутне становище 2) давати прочухана
2. adv
брутально, грубо тощо
to treat rough — суворо (брутально) поводитися (з кимсь)
3. n
1) нерівність (місцевості)
2) (the rough) незакінченість, неопрацьованість
in the rough — 1) у незакінченому вигляді 2) приблизно
3) чорновий начерк
4) (the rough) неприємний бік; складний період
5) бешкетник; грубіян; хуліган
6) спорт. нерівне поле (в гольфі)
7) шип (у підкові)
4. v
1) робити грубим (шершавим)
2) підковувати на гострі шипи
3) об'їжджати (коня)
4) припускатися грубості (особл. у футболі)
5) куйовдити (волосся)
•
- rough up
••
to rough it — обходитися без звичайних вигод, терпіти нестатки