savage

['sævɪʤ]

1. adj

1) дикий; первісний

2) жорстокий, лютий; невблаганний

savage critic — нещадний критик

3) розм. розлючений

2. n

1) дикун

2) жорстока людина

3) грубіян

3. v

1) жорстоко поводитися; різко критикувати

2) кусати, топтати (про коня)