split

[splɪt]

1. v (past і p. p. split)

1) розколювати(ся); розщеплювати(ся)

2) розбивати(ся), тріскатися

to split smb.'s ears — оглушувати когось

to split one's forces — дробити сили

3) ділити на частини

to split the profits — поділити прибутки

to split the difference — 1) брати середню величину 2) іти на компроміс

4) розм. ділитися (чимсь)

5) посварити; розколювати (на групи тощо)

6) випити (вино)

•

- split off

- split on

- split up

••

my head is splitting — у мене голова розколюється (від болю)

to split hairs, to split straws — сперечатися через дрібниці; бути педантичним

to split one's sides — надриватися від реготу

the rock on which we split — причина нещастя; камінь спотикання

2. n

1) розколювання

2) тріщина, щілина; розколина; проріз

3) розкол

4) тріска, скіпка

5) півпляшки (газованої води), півсклянки (порція) коньяку тощо

6) ел. розгалуження

7) pl спорт. шпагат

8) солодка страва (з фруктів, морозива, горіхів)

3. adj

1) розщеплений, розколотий

2) роздрібнений

3) поділений, розділений

split decision — рішення, при якому голоси розділилися; неодноголосне рішення