temper

['tempə]

1. v

1) регулювати, стримувати; пом'якшувати

2) робити суміш; змішувати

3) муз. темперувати

4) мет. відпускати; гартувати(ся) (тж. перен.)

tempered in battle — загартований в бою

2. n

1) вдача, характер

2) запальність, дратівливість

to show temper — виявляти роздратування

to get into a temper — розгніватися

3) настрій

in a bad [good] temper — у поганому (гарному) настрої

4) стриманість, самовладання

to keep [to control] one's temper — володіти собою

to lose one's temper — втрачати самовладання

to recover [to regain] one's temper — заспокоїтися, оволодіти собою

to put smb. out of temper — роздратовувати когось

5) хім. склад

6) мет. вміст вуглецю; ступінь твердості та пружності