tool

[tuːl]

1. n

1) робочий (ручний) інструмент; різець; знаряддя праці

2) знаряддя (в чиїхось руках)

3) верстат

••

to play with edged tools прибл. — гратися з вогнем

a bad workman quarrels with his tools присл. — у поганого майстра завжди інструмент винен

2. v

1) працювати (інструментом, знаряддям)

2) обтісувати (камінь), обробляти різцем (метал)

3) обладнувати

4) витискати візерунок (на оправі, шкірі тощо)

•

- tool up