trip

[trɪp]

1. v

1) іти легко і швидко; бігти вистрибом

2) спотикатися, падати (зачепившись за щось); перекинути(ся) (тж. trip over, trip up)

3) зробити хибний крок; обмовитися, помилитися на слові; помилитися

4) підставити ногу (тж. перен.)

5) піймати на брехні, викрити брехню (часто trip up)

to catch a person tripping — спіймати когось на місці злочину

6) розм. галюцинувати (під впливом наркотику)

7) тех. розчіпляти; вимикати

8) тех. перевертати

9) мор. вивертати з ґрунту (якір)

2. n

1) подорож, мандрівка, поїздка; екскурсія; рейс

round trip — поїздка туди і назад

to take a trip — з'їздити

2) швидка легка хода; легкий крок

3) спотикання; падіння (зачепившись за щось)

4) хибний крок; помилка; обмовка, помилка на слові

5) спорт. підніжка

6) розм. галюцинація (під впливом наркотику)