trustee
[trʌs'tiː]
1. n
1) опікун; довірена особа
2) член правління (ради тощо)
3) держава, що здійснює опікування
2. v
передавати під опікування
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me
[trʌs'tiː]
1. n
1) опікун; довірена особа
2) член правління (ради тощо)
3) держава, що здійснює опікування
2. v
передавати під опікування