tutor
['tjuːtə]
1. n
1) домашній учитель; репетитор; шк. наставник; вихователь
2) керівник групи студентів (в англійських університетах)
3) амер. молодший викладач вищого навчального закладу
4) юр. опікун
2. v
1) навчати
2) керувати; напучувати; повчати
3) давати приватні уроки
4) амер. розм. брати уроки
5) лаяти, сварити
••
to tutor oneself — стримуватися, приборкувати себе
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me