unbeaten
[ʌn'biːt(ə)n]
adj
1) небитий; що не зазнавав поразки
2) неперевершений
3) нетовчений
4) непроторований (про шлях)
5) недосліджений, невідомий (про галузь тощо)
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me
[ʌn'biːt(ə)n]
adj
1) небитий; що не зазнавав поразки
2) неперевершений
3) нетовчений
4) непроторований (про шлях)
5) недосліджений, невідомий (про галузь тощо)