warrant

['wɒrənt]

1. n

1) підстава; повноваження; виправдання

you have no warrant for such a statement — ви не маєте підстав для такого твердження

2) ордер; припис

3) військ. наказ; дозвіл

2. v

1) виправдовувати, бути виправданням; підтверджувати

2) ручатися, гарантувати

I'll warrant him an honest fellow — ручаюся, що він чесна людина

3) надавати право, уповноважувати