warrant
['wɒrənt]
1. n
1) підстава; повноваження; виправдання
you have no warrant for such a statement — ви не маєте підстав для такого твердження
2) ордер; припис
3) військ. наказ; дозвіл
2. v
1) виправдовувати, бути виправданням; підтверджувати
2) ручатися, гарантувати
I'll warrant him an honest fellow — ручаюся, що він чесна людина
3) надавати право, уповноважувати
Джерело:
Англійсько-український словник
на Slovnyk.me