wild

[waɪld]

1. adj

1) дикий

2) необроблений; незаселений

3) лякливий, полохливий (про коня тощо)

4) бурхливий, буйний, нестриманий; безладний

wild fellow — гульвіса

5) скажений, несамовитий, нестямний, шалений

to be wild about smth. — бути в нестямі від чогось; палко бажати чогось

in wild spirits — у збудженому настрої

it drives me wild — це приводить мене до нестями

6) необдуманий, зроблений навмання

wild scheme — безглуздий план

wild shot — постріл навмання

7) розм. розбещений

8) розхристаний

2. adv

навмання, як попало

3. n

(the wild) пустеля, нетрі