air
1. n
1) повітря; повітряний простір
2) атмосфера
3) літак, авіація
4) повітряний потік; повітряна пробка (у гідросистемі, паливній системі тощо)
2. v
1) випромінювати радіосигнал
2) вести радіопередавання
3. a
1) повітряний, авіаційний, льотний
2) той, що спускається з повітря
3) вентиляційний
4) пневматичний
◊
to be in the air — 1) перебувати у повітрі; 2) військ. бути незахищеним із флангів
to bleed air — стравлювати [випускати] повітряну пробку (з системи)
to bleed off air — перепускати повітря (з компресора)
to bring to rest air — загальмовувати [загальмувати] повітряний потік
to determine air in the system — визначати наявність [присутність] повітряної пробки у системі
to discharge air overboard — відводити повітря в атмосферу
to entrap air — захоплювати повітря
to go by air — летіти літаком
to go on air — передавати по радіо; виходити в ефір
to pollute the air — забруднювати атмосферу
to release air — стравлювати тиск повітря
to tap air from the compressor — відбирати повітря з компресора
to vent air — дренажувати
•
- cold air
- damp air
- dead air
- free air
- main air
- open air
- ram air
- tank air
- thin air
- used air