beam

n

1) балка

2) бімс

3) лонжерон

4) промінь; радіопромінь (повністю radio beam)

5) аеронав. спрямоване [скероване, направлене, напрямлене] радіовипромінювання, що застосовується для наведення літака чи ракет

◊

to be off the beam — відхилитися від променя (про літак, ракету)

to be on the beam — бути на промені, бути на курсі, вказаному радіопроменем

to fly the beam — летіти за променем (курсового маяка)

•

- back beam

- continuous wing beam

- electron beam

- front beam

- glide slope beam

- guidance beam

- laser beam

- locked-on beam

- main gear beam

- radar beam

- time reference scanning beam