climb

1. n

набір [набирання] висоти, підйом

2. v

1) набирати висоту

2) зростати, підійматися, збільшуватися

◊

entry into climb — перехід до режиму набирання висоти

in climb — із набиранням висоти; у режимі набирання висоти

in order to climb — з метою набирання висоти

to climb away — виходити (із зони) з набиранням висоти

to climb down — виконувати короткочасне зниження (відносно траєкторії загального набирання висоти)

to climb out — виходити (із зони) з набиранням висоти

to enter into climb — переходити до режиму набирання висоти

to establish climb — установлювати режим набирання висоти

to expedite climb untill... — прискорювати набирання висоти до...

to extend climb to... — продовжувати набирання висоти до...

to make a climb — виконувати набір висоти

•

- acceleration climb

- all-engine-operating climb

- climb in turns

- climb to ceiling

- climb to cruise

- constant climb

- cruise climb

- discontinued approach climb

- en-route climb

- first constant climb

- flap-up climb

- initial climb

- multistep climb

- nonsteady climb

- normal initial climb

- one-step climb

- proper climb

- steep climb

- step climb

- stepped climb

- take-off climb

- vertical climb