Аверинцев, Сергій Сергійович

Аверинцев, Сергій Сергійович (1937, Москва) — рос. філолог, історик давньої літератури, християнської культури, перекладач філософських, релігійних, художніх текстів, християнський мислитель. Закінчив філологічний ф-т МДУ (1961). Докт. філологічних наук (1980), чл.-кор. РАН (1987), член Європейської академії (1991), Всесвітньої академії культури (1992) . Проф. Gonoris Causa НУ "КМА" (1998), іноземний член НАНУ (2000). Різноманітні галузі досліджень А. поєднує прагнення до глибинного філологічно-філософського осмислення текстів культури у перспективі християнської антропології. А. належать численні дослідження духовного життя й світогляду пізньої Античності, Візантії, Близького Сходу, компаративістські студії на базі історичної герменевтики ("Грецька література і близькосхідна словесність. Протистояння і зустріч двох творчих принципів" та ін.), історико-генетичні розвідки основних ліній спадкоємності європейської і, зокрема, східнослов'янської культури, серед них — численні публікації, присвячені темі Софії. Філософсько-просвітницьке значення творчості А. для пострадянського простору пов'язане з актуалізацією класичних традицій і засад гуманітарного мислення й залученням читача до широкого кола духовних надбань, витіснених за роки панування комуністичного режиму (див., напр. "Софія — Логос. Словник", 1999).

[br]

Основні твори: "Плутарх та антична біографія" (1973); "Поетика ранньовізантійської літератури" (1977); "Поети" (1996); "Риторика і витоки європейської літературної традиції" (1996).