Ван Янмін

Ван Янмін (1472, повіт Юйяо, провінції Чжецзян — 1529) — кит. філософ, представник неоконфуціанства С. прийняв та розвинув у своїй доктрині "вчення про серце" Лу Цзююаня. Вивчав даоську, конфуціанську та буддійську класику. Філософські погляди В. Я. мають сильну тенденцію до асиміляції елементів буддизму та даосизму. В. Я. вважав, що людське серце — сутність Всесвіту: не існує нічого, чого б серце не вміщувало в собі. Так, "принципи" — будівничі засади всього існуючого — іманентні "серцю" людини, вони перебувають у самому суб'єкті, а не в зовнішньому світі. В гносеології В. Я. висунув теорію інтуїтивного пізнання, яке ґрунтується на виявленні природжених розуму людини ідей, тому процес пізнання тлумачиться насамперед як самопізнання. Вчення В. Я. та його послідовників домінувало в Китаї до серед. XVII ст.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me