Гесіод

Гесіод (VIII ст. до н.е.) — найвидатніший, поряд з Гомером, епічний поет стародавньої Греції. Перша історично засвідчена постать західної літературної традиції. Автор епічних поем "Роботи і дні" і "Теогонія". В останній змальовує картину походження світу та його розвиток у вигляді зміни поколінь Богів. Первинним станом сущого був хаос (зіяння, безмежна безодня), з якого з'являються перші божественні, космічні сутності — Гея, Ерос, Тартар, Нюкта, Ереб. У свою чергу, цими першосутностями породжуються інші Боги, а від тих — наступні. Останнім з поколінь Богів, що панують над світом, є Боги-олімпійці на чолі з Зевсом·. Г. систематизує міфологічні уявлення і божественний пантеон еллінів, підпорядковуючи їх загальній ідеї космогенезу — походження і облаштування світоустрою. Цим був підготовлений ідейний ґрунт для ранньофілософських космогоній, які стали історично першими формами філософування. У поемі "Роботи і дні" подається опис, людської історії у вигляді п'яти епох, кожній з яких відповідає своє людство, котре творять боги Ц. е золота, срібна, мідна, героїчна, залізна доба, впродовж яких життя стає дедалі важчим і гіршим.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Гесіод — VII ст. до н.е., грец. поет; епічні поеми — Труди і дні - про хліборобську працю, Теогонія — про виникненення світу та богів, Каталог жінок — каталог праматерів знатних родів. Універсальний словник-енциклопедія
  2. ГЕСІОД — • ГЕСІОД ('Ησίοδος; pp. н. і см. невід.) - давньогрец. поет 8 — 7 ст. до н. е. Жив у Беотії. Осн. його твір — дидактична поема "Роботи і дні". Українська літературна енциклопедія