Д'аламбер, Жан Лерон

Д'аламбер, Жан Лерон (1717, Париж — 1783) — франц. філософ, математик Ч. лен Паризької АН (1751), разомз Дидро видавав "Енциклопедію", в якій відповідав за відділи математики і фізики. Не витримавши тиску влади, залишив "Енциклопедію". Д., ідучи за Беконом, запропонував свою класифікацію наук Н. айбільших результатів досяг в математиці і астрономії. В питаннях гносеології схилявся до сенсуалізму Локка, але вважав свідомість відмінною від тіла духовною субстанцією. Походження наукових і гуманітарних дисциплін пов'язував із людськими здатностями, напр., історію з пам'яттю, філософію з розумом, мистецтво з уявою. На відміну від багатьох франц. матеріалістів, визнавав існування незмінних, незалежних од суспільства моральних принципів. Погляди Д. на питання релігії і теорії пізнання критикував Дидро у працях "Сон Д'Аламбера" та "Розмова Д'Аламбера і Дидро".

[br]

Основні твори: "Трактат про динаміку" (1743); "Елементи філософії" (1759); стаття до "Енциклопедії" ("Міркування про походження і розвиток наук" (1751).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me