Мокляк

Значення в інших словниках

1. мокляк — Мокре місце, багнище [IV] Словник з творів Івана Франка
2. мокляк — мокля́к іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
3. мокляк — див. горіх; низовина Словник синонімів Вусика
4. мокляк — -а, ч., діал. Моква (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мокляк — МОКЛЯ́К, а́, ч., діал. Моква (у 2 знач.). Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далекий від села, на мокляках (І. Франко); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
6. мокляк — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
7. мокляк — МОКЛЯ́К, а, ч., діал. Моква (у 2 знач.). Баба була сама, стара, мала хату та й той кавалок поля далекий від села, на мокляках (Фр., IV, 1950, 10); Є над рікою вільшина, а між нею і берегом мокляк. Він тепер підсох або й зовсім висох, то перейдемо без перешкоди (Оп., Іду.., 1958, 609). Словник української мови в 11 томах
8. мокляк — Мокля́к, -ка м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. Желех. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Подольск. Словник української мови Грінченка