Наливайко, Дем'ян

Наливайко, Дем'ян (Даміан) (? — 1627) — діяч Острозького культурноосвітнього осередку, брат Северина Наливайка, активний учасник Берестейського собору 1596 р. Вчився в Острозі, згодом сам був учителем в Острозькій колегії, очолював друкарню в Дермані. Йому належать: збірка афоризмів і моральних сентенцій (вибраних насамперед з Біблії та творів патристики) під назвою "Лекцій словенскіе Златоустого от бесьд евангельскьіх'ь оті нерея Наливайка вьібрание", виданий 1607 р. в Дермані; твір "Лькарство на оспальїй умьіслі чоловічий", що є перекладом на староукр. мову листа Іоанна Златоуста до ченця Феодора і містить також його передмову і вірші. Н. репрезентує в укр. культурі кін. XVI-поч. XVII ст. течію ренесансного гуманізму, яка витворилася на ґрунті органічного поєднання елементів візантійсько-руської і західної інтелектуальних традицій і відзначалася більшою акцентуалізацією духовного оновлення людини через пізнання нею своєї внутрішньої божественної сутності та самовдосконалення, усвідомленням, з одного боку, необхідності гармонійного розвитку людини, а з другого — переважною увагою до розвитку інтуїтивного, духовного розуму з властивою останньому здатністю до інтелектуального бачення, націленістю на захист віри предків та пошуки шляхів самоутвердження укр. народу. У вірші "Прозьба чительникови о чась", вміщеному у творі "Лькарство на оспальїй умьіслт. чоловьчий" Н., осмислюючи проблему швидкоплинності людського віку в руслі ідей ренесансного гуманізму, акцентує необхідність розумного наповнення життя, потребу інтенсивної, корисної праці. Спричинився також до розвитку в Україні афористичного типу філософського знання.