Омельяновський, Михайло Еразмович

Омельяновський, Михайло Еразмович (1904, Київ — 1979) — укр.-рос. філософ, акад. АН УРСР (1948), чл.-кор. АН СРСР (1968). Закінчив Ін-т червоної професури філософії та природознавства (Москва, 1931); водночас відвідував курс лекцій на фізичному ф-ті Московського ун-ту. В 1946 — 1952 рр. — перший директор новоствореного Ін-ту філософії АН УРСР. В 1952 — 1955 рр. — зав. від. філософських питань природознавства в цьому ж Ін-ті. Од 1955 р. — в Ін-ті філософії АН СРСР (заст. директора і зав. сектором, од 1965 р. — зав. від. філософських питань природознавства). Написав понад 250 праць, в тому числі три індивідуальні монографії. Більше 50 праць перекладено на іноземні мови (англ., нім., ісп., італ. та ін.). За книгу "Діалектикав сучасній фізиці" (1973) удостоєний вищої премії з суспільних наук AH СРСР — їм. Г.В. Плеханова. Інтерпретатор релятивістської та квантової фізики з позицій діалектичного матеріалізму. Вніс вагомий внесок у налагодження в Україні діалогу філософів із природознавцями.

[br]

Основні твори: "В.І. Ленін і фізика XX ст." (1947); "Проти суб'єктивізму в квантовій механіці" (1953); "Філософські питання квантової механіки" (1956).