Павлик, Михайло Іванович

Павлик, Михайло Іванович (1853, с М. онастирське, Прикарпаття — 1915) — укр. письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч. Закінчив дві гімназії — Коломийську і Львівську академічну. Навчався на класичному відділенні філософського ф-ту. Товариш і соратник Франка. Перебуваючи закордоном (1879 — 1882), видавав разом із Драгомановим і Подолинським ж. "Громада". Один із засновників і організаторів укр. демократичної преси в Галичині; стояв біля витоків Русько-Української радикальної партії (1890), редактор її друкованих органів: двотижневиків "Народ" (1890 — 1895) і "Хлібороб" (1891 — 1895). Від серед. 90-х рр. XIX ст. відходить від активної громадсько-політичної діяльності та цілковито зосереджується на науковій і видавничій. Ретельно досліджував життя і творчість Драгоманова. За переконаннями П. — соціаліст, з ухилом у "селянолюбство". Високо цінував "Капітал" Маркса, вважав цей твір "наріжним каменем соціалізму". Та передовсім був палким прихильником Бєлінського, речником драгоманівсько-громадівського соціалізму і національно-визвольних змагань українців. Бачив Україну спілкою самоврядних громад. Шанував рос. культуру, але перебування України під Росією оцінював, слідом за Драгомановим, як "пропащий час".

[br]

Основні твори: "Карл Маркс/Некролог" (1883); "Михайло Петрович Драгоманов. 1841 — 1895. Його ювілей, смерть, автобіографія і спис творів" (1896); "Переписна Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом. 1876 — 1895." У 6 т. (1901 — 1912); "Московофільство" (1906); "Михайло Драгоманов як політик" (1911); "Твори" (1959); "Проза. Публіцистика Л. истування/3 маловідомої спадщини" (1995).