Плотин

Плотин (204/205, Лікополь, Єгипет — 270) — грецьк. філософ III ст., засновник неоплатонізму. Був учнем Аммонія в Александрії, викладав у Римі філософію, яка знайшла відображення у 54 трактатах "Еннеад", зредагованих й упорядкованих його учнем Порфирієм. Розвинув уявлення про надсуще Єдине, що є витоком і метою всього сущого. Згідно з вченням П. про три іпостасі, Космос постає як ієрархійне втілення Першоєдиного, Ума і Світової душі і є виявом довершеної краси в Чуттєвому внаслідок підкорення матерії ейдосу та Уму. За П., Ум і Світова душа — здійснення єдиного у вічності, Космос — у часі. Універсум П. є статичним, оскільки нижчі ступені вічно народжуються від вищих, і це залишається незмінним. Космосу притаманний кругообіг, в якому чергуються виникнення і загибель. Зло у світі є вічним і неминучим, як вічними і неминучими є війни і вбивства серед людей. Але це не означає, що Бог не турбується про світ і людей, оскільки зло тільки підкреслює силу добра і турботу Бога про світ.