Піко Делла Мірандола, Джованні

Піко Делла Мірандола, Джованні (1463, Мірандола — 1494) — італ. філософ епохи Відродження. Навчався в Болонському, Феррарському, Падуанському ун-тах; цікавився європейською та східною філософією. Прагнучи до створення універсальної філософської системи, намагався примирити Платона й Аристотеля, християнство й античну мудрість Ф. ілософські пошуки П. д. М. відображені у відомій праці "Філософські, кабалістичні й теологічні висновки" (1486), що складалася із 900 тез, які автор мав намір виставити на диспут, заборонений, одначе, папською комісією. У своїх творах П. д. М. послідовно обстоював ідею незалежності людської особистості, її право на самовизначення та вільний вибір. Людина розглядалася ним як ланка, що єднає всі світи, начала усіх речей; вона єдина з усіх істот наділена свободою і сама визначає своє місце у світі. Світогляд П. д. М. має антропоцентричний характер, йому також властиві пантеїстичні тенденції, характерні для ренесансного неоплатонізму. Разом із тим, П. д. М. вважав, що релігія є вищою за філософію, хоч вони поміж собою й сумісні; релігія є завершенням і здійсненням того, до чого філософія лише створює підготовчий ґрунт.

[br]

Основні твори: "200 тез" (1486); "Апологія" (1487); "Про буття і єдність" (1491); "Промова про гідність людини" (1496).