Туган-барановський, Михайло Іванович

Туган-барановський, Михайло Іванович (1865, с. Сопониківка, Харківська губ. — 1919) — укр. економіст, соціолог. Закінчив фізико-математичний, юридичний ф-ти Харківського ун-ту М. агістр (1894), докт. (1898) політекономії. Тривалий час працював у Петербурзькому ун-ті (1895 — 1899, 1905 — 1917). Від серед. 1917 р. до поч. 1918 р. обіймав посаду міністра фінансів, торгівлі та промисловості Укр. Центральної Ради. Активний учасник створення Укр. АН; був фундатором її соціально-економічного від. У 1919 р. очолив Укр. наукове тов-во економістів. В останній період життя — проф., декан юридичного ф-ту заснованого в Києві Укр. державного ун-ту. Значний вплив на формування економічної концепції та соціально-філософських поглядів Т.-Б. справили економічні вчення Маркса і Рикардо, а також ідеї Баденської школи неокантіанства (Віндельбанда, Рикерта), соціально-філософського лібералізму Дж. Cm М. ілля. Для Т.-Б. характерні пошуки шляхів поєднання політекономії з етикою, віднаходження у сфері економіки вагомої ролі для людської особистості.. Відштовхнувшись від ідей марксизму, згодом перейшов до його критики. Схилявся до релігійно-морального обґрунтування перспектив суспільного розвитку. Визначав свій підхід до розробки політекономії як можливість третього напряму в економічній теорії, "який не збігається ні з марксизмом, ні з теорією граничної корисності, але є певною мірою синтезом їх обох". Наріжним принципом життя і вчення Т.-Б. був категоричний імператив Канта — ствердження самоцінності людини і неприпустимості використання її як засобу. Соціалістичні погляди Т.-Б. поєднують ідеї утопічного, науково-критичного та етичного соціалізму. Класові засади соціалізму намагався замінити загальнолюдськими. Вбачав опертя соціалістичної перспективи у суперечності між спроможністю капіталізму до неперервного й ефективного економічного розвитку та його невідповідністю моральному й соціальному ідеалові людини.

[br]

Основні твори: "Промислова криза в сучасній Англії..." (1894); "Російська фабрика в минулому і сучасному" (1898); "Теоретичні основи марксизму" (1905); "Сучасний соціалізм в його історичному розвитку" (1906); "Соціальні основи кооперації" (1916).