Значення в інших словниках

  1. франк — франк 1 іменник чоловічого роду грошова одиниця низки країн франк 2 іменник чоловічого роду, істота представник давнього народу Орфографічний словник української мови
  2. франк — ФРАНК¹, а, ч. 1. іст. Грошова одиниця Франції та Бельгії до 2002 р., що дорівнювала 100 сантимам. Продавали з нього [ведмедя] шкуру. Словник української мови у 20 томах
  3. франк — I -а, ч. Грошова одиниця Бельгії, Люксембургу, Монако, Франції, Швейцарії та деяких ін. країн (до введення євро у 2001 р.), що дорівнює 100 сантимам. Франк КФА — регіональна грошова одиниця Африканського фінансового співтовариства. II див. франки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. франк — (франц. franc) 1. Французька золота й срібна монета. 2. Грошова одиниця Франції, Бельгії, Малі, Монако, поділяється на 100 сантимів; Швейцарії, поділяється на 100 сантимів (рапів), та інших країн. 3. Головна валюта зони франка. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Франк — I (Franck) Сезар, 1822-90, бельгійський композитор, органіст і педагог; працював у Парижі; у творчості вплив Й.С. Баха, Л. ван Бетовена і романтиків; твори для оркестру (поеми, симфонічні варіації, симфонічна поема Проклятий мисливець) та для оргЗну... Універсальний словник-енциклопедія
  6. франк — Франк, -ка; фра́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. франк — ФРАНК¹, а, ч. Грошова одиниця Франції, Бельгії, Швейцарії та деяких інших країн, що дорівнює 101 сантимам. Продавали з нього [ведмедя] шкуру. За сто франків сторгував її кушнір (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. франк — рос. франк грошова одиниця Франції, Швейцарії, Бельгії та деяких інших країн. Eкономічна енциклопедія