Якоб, Людвиг Генріх Конрад

Якоб, Людвиг Генріх Конрад (1759, Веттін, Пруссія — 1827) — нім. філософ, економіст. Вивчав філософію і філологію в Галльському ун-ті (1777 — 1781). Докт. філософії (1785), проф. Ректор Галльського ун-ту. В 1807 — 1809 рр. — проф Х. арківського ун-ту. 1816 р. повертається в Галле. Автор понад 30 німецькомовних і понад 10 російськомовних праць — "Курсу філософії для гімназій Російської імперії", який охоплював усі складові філософії (у тогочасному її розумінні). В Харкові видрукував (нім. мовою) два підручники з логіки, політико-економічне і юридичне дослідження, одну промову ("Про вплив університетів на освіту і добробут народів"). Переможець конкурсу на краще розв'язання проблеми "про порівняну вигідність кріпосної та вільнонайманої праці" (1812). У філософії — кантіанець, у політекономії — учень Сміта. Націлював науковий пошук на зближення із чуттєвим досвідом, але застерігав: людська психіка, мислення — потаємні процеси, укорінені в окремому від матерії "духовному началі", зрештою — в Богові. У теорії моралі обґрунтовував неспростовність етики обов'язку, в естетиці — формоцентричне тлумачення прекрасного. Мислив і діяв як просвітник, критикував кріпацтво С. тверджував, що жебрак у вільній країні — "король порівняно з кріпаком". Прибічник народоправства, але в межах конституційної монархії. Був супротивником революції, але визнавав доцільність революційних дій (навіть шляхом насильства): "Якщо розум хоче свободи всіх".

[br]

Основні твори: "Курс філософії для гімназій Російської імперії". У 8 ч. (1812 — 1817) та ін.