антропогенез

АНТРОПОГЕНЕЗ (від грецьк. ανθρωποζ — людина; γενεσιζ — походження, народження) — уявлення про еволюційний, філогенетичний процес виникнення і розвитку людини як біосоціальної істоти, органічно пов'язаний з трансформацією її початкової інстинктоподібної трудової діяльності, формуванням свідомості, мови та поступовим переростанням первісних спільнот стадного типу у форми людської колективності. Науково аргументоване вчення про А. було вперше створене Дарвіном, конкретизоване Гекслі та Енгельсом. У 60-ті рр. XX ст. тлумачення А. зазнало істотних модифікацій. На зміну уявленням про А. як низку послідовних рівномірних стрибків від антропоїда до Homo Sapiens (людини розумної) прийшла концепція А. як двох великих стрибків. Необхідність уточнення традиційної схеми А. була викликана також відкриттям проміжної ланки між антропоїдами та пітекантропами — Ношо Habilis (людини вмілої) — істоти, що за своєю морфофізіологічною організацією ще не відрізнялася від австралопітеків, але вже виготовляла знаряддя за допомогою знарядь, тобто їх виробляла (за 1 — 1,5 млн. років до виникнення свідомості та мови). Виявлення цих обставин змусило не тільки по-іншому порушувати і розв'язувати питання про співвідношення трудової діяльності, свідомості та мови, а й про характер і періодизацію А. в цілому, а також — про нові підходи до тлумачення людини як істоти, що виробляє знаряддя праці.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антропогенез — антропогене́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. антропогенез — -у, ч. 1》 Процес еволюційно-історичного формування фізичного типу людини. 2》 Розділ антропології, що висвітлює історію виокремлення людини з тваринного світу і дальшого її розвитку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антропогенез — АНТРОПОГЕНЕ́З, у, ч., біол. 1. Процес еволюційно-історичного формування людини. Деякі біологи пояснюють швидкий ріст людського мозку в процесі антропогенезу саме потребою людей співпрацювати й розшифровувати поведінку один одного (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. антропогенез — антропогене́з (від антропо... і ...генез) 1. Процес виділення люпини з світу тварин, олюднення безпосередніх предків людини – двоногих мавп під впливом суспільної практики. 2. Розділ антропології, що вивчає цей процес. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. антропогенез — (філогенез людини) історія роду людини і родини людиноподібних мавп; початок а. невідомий; найстаріші останки людиноподібних мавп належать австралопітекам; існують гіпотези, що людина (Homo sapiens) походить напряму від австралопітеків... Універсальний словник-енциклопедія
  6. антропогенез — АНТРОПОГЕНЕ́З, у, ч. Розділ антропології, що висвітлює історію виділення людини з тваринного світу і дальшого її розвитку. Словник української мови в 11 томах