братства

БРАТСТВА — специфічні форми вияву реформаційного руху на укр. та білор. землях у друг. пол. XVI — на поч. XVII ст.; існували у Львові, Луцьку, Києві, Мінську та інших містах і селах. Б. — світські організації, що об'єднували здебільшого людей третього стану, які після переходу православних владик до унії виступили на захист батьківської віри, культури, мови, проти інституцій та ієрархії як католицької, так і православної церков. Б. засновували школи, друкарні, шпиталі, навколо них гуртувались відомі укр. й білор. вчені (М. Смотрицький, Карпович, Борецький, С. і Л. Зизанії та ін.), які створили значну полемічну літературу, виконали чимало перекладів, сприяли демократизації освіти і розвитку культури загалом. Ідеологія братських громад еволюціонувала від реформаційних тенденцій до гуманістичних. Але після того як православна церква почала виходити з тривалої кризи і спрямовувати свої зусилля на забезпечення духовної єдності укр. народу, що було необхідною передумовою його боротьби проти іноземного гноблення, Б., діяльність яких призводила до конфесійного розбрату, нерідко ставали національно деструктивною силою. З друг. пол. XVII ст. значення Б. занепадає.

В. Нічик