буття

БУТТЯ — термін, що має чотири основні значення. 1) Синонім існування, котрий виражається граматичною і логічною зв'язкою "є". В такому сенсі Б. універсальне, може стосуватися будь-яких природних і штучних утворень, речей, людей тощо. Але воно і беззмістовне, абстрактне, бо байдуже, до чого застосовується. У Гегеля таке Б. в логіці має назву "чисте Б.". 2) Визначене Б., "ось це", існуюче "тут" і "тепер" — дерево, камінь і т. ін.; "наявне Б.". Гегель позначає ним конкретні речі й явища, Гайдеггер — людину. 3) Безпосередня дійсність, ще не роздвоєна на явище і сутність: з неї починається пізнання. Адже сутність на початку не дається, вона прихована, тому відсутня тут і її кореляція — явище. В "Науці логіки" Гегеля на цій підставі розрізняються "Вчення про буття" і "Вчення про сутність". Загальна структура першого подається трьома категоріями: якість — кількість — міра. Вони є головними визначеностями Б. в даному сенсі. 4) Протилежність свідомості, тобто одна з частин опозиційної пари "Б. і свідомість". Воно незалежне від неї і охоплюється багатоманітною діяльністю людини. Має дві найбільш значущі форми: загальнофілософську — співвідношення "Б. і свідомість" становить основне питання і принцип філософії, і соціальну, відому у вигляді опозиції "суспільне Б. і суспільна свідомість", яка набула особливої ваги в історичному матеріалізмі.

М. Вулатов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буття — буття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. буття — Існування, життя; перебування, побут; ФІЛ. приб. матерія, природа. Словник синонімів Караванського
  3. буття — -я, с. 1》 філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. 2》 Сукупність умов матеріального життя суспільства. 3》 уроч. Життя, існування. Життя-буття поет. — спокійний плин життя. 4》 рідко. Перебування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буття — БУТТЯ́, я́, с. 1. філос. Об'єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Люди з .. поглядом не крізь пенсне, а крізь сьогоднішній день бачать далеко .. Вони мають свою вічну формулу: “Буття визначає свідомість...” (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. буття — У філософії поняття, яке означає все те, що існує; гол. предмет досліджень метафізики (як теорії буття існуючого) та онтології (як теорії буття можливого). Універсальний словник-енциклопедія
  6. буття — БУТТЯ́ філос. (об'єктивна реальність, що існує незалежно від свідомості і поза нею), МАТЕ́РІЯ філос. Одно лиш вічне без початку й кінця, Живе і сильне, — се є матерія (І. Франко). Словник синонімів української мови
  7. буття — Буття́, -ття́, -ттю́, -ття́м, в -тті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. буття — БУТТЯ́, я́, с. 1. філос. Об’єктивна реальність, що існує незалежно від нашої свідомості; матерія, природа. Матеріалізм бере природу за первинне, дух — за вторинне, на перше місце ставить буття, на друге — мислення. Словник української мови в 11 томах
  9. буття — Буття, -тя с. 1) Бытіе, существованіе. Башт. 160. 2) Бытность, пребываніе. За мого буття там. Словник української мови Грінченка