буття граничне

БУТТЯ ГРАНИЧНЕ — вимір людського буття, в якому відбувається свідомий вихід за межі буденності з її безособовою гармонією в екзистенційний простір, де людина актуалізує особистісні ознаки, стаючи одночасно відкритою світові та самотньою по відношенню до нього. Проте Б. г. є тим виміром людського буття, в якому відбувається не тільки посилення самотності, а й з'являється можливість дійсного виходу за її межі. Це закладає екзйстенційну основу суперечливості Б. г. Буденність має свої граничні ситуації, в яких відбувається концентрація трагічності, напр., ситуації небезпечної хвороби, смерті близьких тощо. Зазвичай вони характеризуються тимчасовістю і заданістю іззовні. Б. г., на відміну від граничної ситуації, є результатом усвідомленого вибору людини.

Н. Хамітов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me