біоетика

БІОЕТИКА — галузь філософсько-етичних досліджень, смисловим осердям яких є ставлення до життя, смерті, здоров'я. У широкому розумінні Б. включає прикладний аспект, охоплює екологічну етику, активно взаємодіє з філософською антропологією та онтологією. Б. виникла на поч. 70-х рр. XX ст. у США і країнах Зх. Європи як відгук а) на нові біомедичні технології (штучне подовження життя, трансплантація органів, нові способи дітонародження, генна інженерія тощо), б) на поширення прав людини на сферу охорони здоров'я (усвідомлення прав пацієнта), в) на більш глибоке усвідомлення людством своєї відповідальності за збереження життя на Землі.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біоетика — Розділ етики, який аналізує моральну дилему, що виникає в практиці медичної й біологічної науки (ск., проведення медичних експериментів на людях чи тваринах, абортів, генетичного клонування). Універсальний словник-енциклопедія
  2. біоетика — біое́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. біоетика — -и, ж. Науковий напрям, що займається вивченням морально-етичних, соціально-політичних та гуманітарних аспектів біологічних наук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біоетика — БІОЕ́ТИКА, и, ж. Наука, яка вивчає морально-етичні, соціально-психологічні та гуманітарні аспекти біологічних дисциплін. Найбільш дискусійним із погляду біоетики є напрям агробіотехнології, пов'язаний зі створенням і розповсюдженням генетично модифікованих організмів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах