відносна істина

ВІДНОСНА ІСТИНА — неповне, неточне, часткове відображення об'єкта, яке внаслідок своєї неповноти і неточності змінюється, поглиблюється в процесі розвитку пізнання. В. і. двоїста, суперечлива: як відображення дійсних сторін об'єкта, вона містить в собі момент абсолютного знання, як відображення неповне та неточне — момент омани. Між цими двома моментами В. і. існує межа, що є очевидною лише в найпростіших випадках. Зазвичай вона прихована і відкривається лише в процесі пізнання, суть якого й полягає в розмежуванні істини й омани. В отриманій більш повній істині нова межа знову прихована і т.д. (див. абсолютна істина; істина).