віросповідання

ВІРОСПОВІДАННЯ — термін, який характеризує конкретне сповідання віри, конфесійну диференціацію релігії (В. християнське, протестантське, юдейське, греко-католицьке тощо). Різні підходи в інтерпретації тих чи тих положень релігійного вчення нерідко приводять до утворення різних В. у межах однієї і тієї самої релігії. Поняття "В." часто вживається для характеристики приналежності людей до певної релігії, церкви, конфесії, релігійного напряму чи об'єднання.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віросповідання — ВІРОСПОВІДА́ННЯ, я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. І взагалі, давно б слід театрам від нього [водевілю] відмовитися, в ньому нічого від правди життя, а людей висміює тільки тому... Словник української мови у 20 томах
  2. віросповідання — ВІРОСПОВІДА́ННЯ, я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. У нас має право обирати і бути обраною кожна радянська людина, незалежно від її расової і національної приналежності, статі, віросповідання, освітнього цензу (Наука.., 2, 1958, 3). Словник української мови в 11 томах
  3. віросповідання — [в’іроспов'ідан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  4. віросповідання — віросповіда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  5. віросповідання — -я, с. Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. віросповідання — ВІ́РА (визнання існування Бога; те або інше релігійне вчення); ВІРОСПОВІДА́ННЯ, РЕЛІ́ГІЯ, ВІ́РУВАННЯ, ВІРОВИЗНА́ННЯ рідше; ВІРОВЧЕ́ННЯ (основні положення якоїсь релігії). Котилися і наші козачі Дурні голови, за правду, За віру Христову (Т. Словник синонімів української мови