1. Філософський енциклопедичний словник

еволюція

I

ЕВОЛЮЦІЯ (лат. evolutio — розкриття, розвиток) — термін, що позначає розвиток, переважно незворотні зміни, які мають місце в живій і неживій природі, а також у соціальних системах. Е. може вести до ускладнення, диференціації, підвищення рівня організації системи (прогресивна Е.) або ж, навпаки, до пониження її рівня. Можливою є також Е. при збереженні загального рівня (або висоти) організації, напр., Е. геологічних систем, мовних. Термін "Е." найчастіше застосовується на означення розвитку біологічних об'єктів під впливом природного добору. Ранніми натуралістами Е. уявлялась як послідовність органічних форм, тобто "драбина істот", пояснення якої не виходило за межі ідей креаціонізму. Незрозумілість механізмів і рушійних сил Е. призвела до появи спекулятивних концепцій Е., найбільш завершеною серед яких була теорія Ламарка. Згідно з нею, Е. організмів — це двоєдиний процес. Один тип еволюційних змін відбувається під дією внутрішніх сил, інший — в результаті пристосування до середовища. Дарвін відмовився від ламарківської теорії безпосереднього пристосування й охарактеризував рушійну силу Е. через взаємодію спадковості, мінливості і добору. Подальший розвиток теорії Е. пов'язаний з успіхами генетики, започаткованої законами Менделя про розщеплення ознак при схрещуванні. Успіхи генетики відкрили шлях для дослідження видових популяцій. Особливе місце займає група еволюційних уявлень (від Ламарка до Спенсера), за якими на неадаптивні, незалежні від середовища, зміни накладаються адаптації, обумовлені середовищем. Стосовно соціальних систем Е. розглядається як аспект розгортання історичного процесу, який базується на поступових кількісних змінах. У цьому розумінні антиподом Е. є революція.

[br]

II

див. еволюція та революція

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еволюція — еволю́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еволюція — <�поступовий> розвиток, процес <�поступових> змін, не революція; (військових кораблів) переміщення, пересування, маневрування, перерозташування. Словник синонімів Караванського
  3. еволюція — Незворотній розвиток живої природи, який супроводжується виникненням, змінами і вимиранням видів і перетворенням біосфери. Словник термінів з агрофітоценології
  4. еволюція — [еивоул'уц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  5. еволюція — -ї, ж. 1》 Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь. 2》 філос. Форма розвитку, що полягає в безперервній, поступовій кількісній зміні, яка готує якісну зміну. 3》 Процес розвитку органічного світу шляхом поступового пристосування живих систем нових умов існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. еволюція — Розвій, розвиток, зміна Словник чужослів Павло Штепа
  7. еволюція — еволю́ція (лат. evolutio, від evolvo – розгортаю) 1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в процесі кількісних змін (на відміну від революції). 2. Процес зміни, розвитку, перетворення когось, чогось. 3. заст. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. еволюція — Процес тривалих, поступових, дрібних змін, поступового переходу на вищі стадії розвитку із успадкуванням попередніх елементів; також синонім поступового розвитку. Універсальний словник-енциклопедія
  9. еволюція — Еволю́ція, -ції, -цією; -лю́ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. еволюція — ЕВОЛЮ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Процес зміни, розвитку кого-, чого-небудь. Палеонтологія, вивчаючи викопні рештки, простежила еволюцію коня за період до 3 мільйонів років (Конярство, 1957, 31); Зміна продуктивних сил неминуче веде до змін у способі виробництва... Словник української мови в 11 томах
  11. еволюція — рос. эволюция (латин. evolutio — розгортаю) — поступальний розвиток явищ, дій, предметів при збереженні чи поліпшенні якості в процесі кількісного перетворення. Eкономічна енциклопедія