емерджентна еволюція

ЕМЕРДЖЕНТНА ЕВОЛЮЦІЯ (від лат. emergere — з'являтися, виносити на поверхню) — ідеалістична концепція розвитку як стрибкоподібного процесу виникнення якісно нових рівнів існування, детермінованих "внутрішньою спрямованістю" нематеріального творчого начала. Засновники Е. е. — Лойд-Морган та Александер. Прихильники теорії Е. е. розрізняють два типи змін: "результанти" — кількісні зміни, які можна точно передбачити, визначаючи шляхом алгебраїчного складання вихідних елементів, та "емердженти" — непередбачені якісні зміни, що не є наслідком попередніх процесів. Відповідно до градації "емерджентів", Е. е. постає як вчення про "рівні існування", число яких налічується від трьох базових (матерія, життя, психіка) до кількох десятків. Нижчий рівень є лише умовою для виникнення вищого, але не породжує його, зате вищий рівень включає в себе нижчий й підпорядковує його. Джерело розвитку тлумачиться у концепції Е. е. як таємниця. Деякі англ.-амер. філософи (Селларс) тлумачили поняття емерджентності в матеріалістичному дусі, як вираз внутрішнього динамізму матеріального світу. Концепція Е. е. має багато спільного з концепцією "творчого пориву" Вергсона, філософією процеси Вайтгеда та теологічним еволюціонізмом Тейяра де Шардена.

М. Кисельов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. емерджентна еволюція — емердже́нтна еволю́ція (англ. emergence – виникнення, поява нового, від лат. emergo – з’являюся) висунута на початку 20 ст. ідеалістична філософська концепція розвитку, що розглядає його як стрибкоподібний процес, де поява нових якостей зумовлена втручанням ідеальних сил. Словник іншомовних слів Мельничука