енергетизм

ЕНЕРГЕТИЗМ — течія в філософії природознавства, яка виходить з визнання енергії першоосновою світу. Основоположником її вважається Оствальд, який у "Філософії природи" зробив спробу обґрунтувати цю тезу. Деяке пожвавлення інтересу до Е. в філософії науки мало місце після відкриття явища радіоактивності, коли виявилося, що радіоактивне випромінювання супроводжувалося деяким зменшенням маси радіоактивної речовини, а також після відкриття Ейнштейном т. зв. закону взаємозв'язку маси й енергії (Е = тс2). Проти енергетичний матеріалізм пропонує два традиційних заперечення: 1) замість матерії Е. висуває на роль першооснови буття енергію, в яку, згідно з Е., ця остання може перетворюватися; 2) Е. розриває іманентний зв'язок між матерією й рухом. У межах Е. т. зв. анігіляція елементарних часток у ядерних взаємодіях трактується як зникнення матерії й перетворення її на чисту енергію. Е. є однією з форм філософії природи, з долею якої майже ніяк не пов'язана історія сучасного природознавства.

Ф. Канак

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. енергетизм — енергети́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. енергетизм — -у, ч. Ідеалістична течія в філософії та природознавстві початку 20 ст., прихильники якої заміняли поняття матерії поняттям енергії, все суще розглядали як "чистий" рух і зводили його до руху свідомості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. енергетизм — енергети́зм ідеалістична течія у філософії природознавства кінця 19 – початку 20 ст., яка вважає першоосновою світу енергію. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. енергетизм — ЕНЕРГЕТИ́ЗМ, у, ч. Реакційна ідеалістична течія в буржуазній філософії та природознавстві початку XX ст., прихильники якої замінюють поняття матерії поняттям енергії, все існуюче розглядають як "чистий" рух і зводять його до руху свідомості. Словник української мови в 11 томах