1. Філософський енциклопедичний словник

еристика

ЕРИСТИКА (від грецьк. εριστική чи від ερίζω — сперечаюся) — мистецтво дискутувати; вчення про логічну структуру, функції та правила ведення суперечки. Е. виникла в Стародавній Греції як засіб відшукання істини в процесі суперечки. Поділялася на діалектику і софістику. Діалектику розвивав Сократ. Софістика зводила Е. до сукупності засобів захисту або спростування будь-яких положень незалежно від того, істинні вони чи хибні. Тому Аристотель визначив Е. як боротьбу під час суперечки неясними засобами. В наш час Е. відрізняють від софістики. Наукові основи Е. пов'язані з математичною теорією рішень та теорією конфліктів, логікою питань та правдоподібних висловлювань, логікою наукового дослідження та психологією творчості.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еристика — ери́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. еристика — -и, ж., книжн. Мистецтво сперечатися, полемізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еристика — ери́стика (грец. εριστική, від ερίζω – сперечаюсь) мистецтво вести спір, полеміку. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. еристика — Ери́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. еристика — ЕРИ́СТИКА, и, ж., книжн. Мистецтво сперечатися, полемізувати. Словник української мови в 11 томах