кініки

КІНІКИ (кінічна школа) — найвпливовіша (не рахуючи Академії) з сократичних шкіл, що виникла на початку IV ст. до н.е. Школа отримала назву кінічної або від грецьк. слова "пес", або від назви гімнасію "Кіносарг", де навчав Антисфен — засновник школи та учень Сократа. Інші представники кінічної школи — Кратет, Метрокл, Меланіпп, Біон, Керкид, Діон Хрисостомтаін. Найвидатніша постать і уособлення кінізму — Діоген Синопський. Як ідейна течія кінізм проіснував до кінця античного світу, що засвідчує на поч. V ст, н.е. Августин. К. відкидали значення теоретичної думки, визнаючи лише практичну філософію, яка задовольняє потреби людського життя. Зайве порушувати питання про сутність речей. Усе слід сприймати таким, яким воно є у безпосередній даності досвіду. Це означає знати речі у їх власному змісті, без того, що додає абстрактне мислення і людське встановлення. Головний принцип кінічного вчення — жити у відповідності до вимог природи, нехтуючи вимогами соціальності як хибними та ілюзорними. Всі життєві зусилля спрямовуються максимою "ні в чому не мати потреби". Звідси випливає відмова від цінностей і принад, що володіють людиною у суспільстві, а також ідеал самовладання, силою якого людина підпорядковує власне прагнення до насолоди. Найперше благо людини — це свобода, яка досягається через "слідування природі", вимоги якої засвідчує неупереджений розум. Зразком для наслідування в кінізмі став Геракл, антигероєм — Александр Македонський. К. створили перше філософське обґрунтування "практики спрощення", тобто відмови від культурних надбань в ім'я позакультурних (висхідних, природних) засад життя. Унаочненням кінічної позиції стала поведінка представників школи, передусім Діогена, відомого асоціальним способом життя і багатьма вчинками, в яких безкомпромісно і відважно відкидалися всі культурні умовності. Через це ще в античності існувала суперечка, як слід розуміти кінізм: як філософську позицію чи просто як особливий спосіб життя? Кінічне вчення справило значний вплив на формування християнської етики, зокрема на Тертуліана.

С. Пролеєв

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кініки — кі́ніки (грец. κυνικοί) давньогрецька філософська школа, що мала певні матеріалістичні тенденції. Заснована в 4 ст. до н. е. Вимагали повернення до «природного стану», відмови від розкоші, надбань культури, відмови від підкорення будь-яким законам, суспільним нормам. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. кініки — Грец. філософська школа (V/IV ст. до н.е. — IV ст. н.е.), яка проголошувала в етиці ідеал доброчинності як життя в гармонії з природою, а також ідеал мудреця, який керується розумом, взагалі не визнає зобов'язуючих цінностей, законів, авторитетів (Антисфен з Афін, Діоген з Синопу). Універсальний словник-енциклопедія