логіка математична

ЛОГІКА МАТЕМАТИЧНА — розділ логіки і математики, в якому досліджуються проблеми обґрунтування у математиці, методи доведення, розробляються засади математики (передусім — теорія множин). У Л.м. виділяють розділи — теорія доведення, теорія моделей; до неї також відносять засади математики та теорію алгоритмів (або вужче — теорію рекурсії). Ідею побудови Л.м. як формального числення для математики, а також для усіх дедуктивних наук, логіки й філософії висунув ще у XVII ст. Ляйбніц. Початок застосуванню математичної символіки для виразу формально-логічних теорій у логічних численнях поклали англ. математик і логік Буль, шотландськ. математик і логік Морган, амер. філософ і логік Пірс та ін. Основні поняття Л.м. — висловлювання, предикат, квантор, логічна операція, модель, логічне числення.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. логіка математична — Розділ математики, який вивчає математичні методи досліджень способів суджень (висновків), а також моделі математичних теорій; виникла у XIX-XX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  2. логіка математична — рос. логика математическая символічні вираження формальної логіки, найвищий етап її розвитку. Eкономічна енциклопедія