максима

МАКСИМА (від лат. maxima (sententia) — основне правило, принцип) — однозначна вимога неординарного змісту, подана у вигляді чіткої, стислої формули; певне правило моралі, права, логічного мислення; стосовно вимог практики поняття М. не вживається.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. максима — ма́ксима іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. максима — -и, ж. 1》 книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина у своїх діях та вчинках. || Стислий вислів етичного характеру. || Формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип. 2》 муз. Нотний знак мензуральної нотації, що позначає найбільшу тривалість звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. максима — Засада основна Словник чужослів Павло Штепа
  4. максима — (лат. maxima — найдовша) — знак мензуральної нотації, що позначав найбільшу тривалість звуку. Словник-довідник музичних термінів
  5. максима — МА́КСИМА, и, ж., книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина в своїх діях та вчинках. Максиму тактовності важко витримати, не дотримуючись максими симпатії. Ця максима сприяє вирішенню конфлікту (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. максима — ма́ксима [від лат. maxima (sententia) – основне правило, принцип] формула, що виражає якусь моральну вимогу, логічний чи етичний принцип. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. максима — МА́КСИМА, и, ж., книжн. Правило, основний принцип, яким керується людина в своїх діях та вчинках; // Короткий вислів етичного характеру. Словник української мови в 11 томах