1. Філософський енциклопедичний словник

метатеорія

МЕТАТЕОРІЯ — теорія, що аналізує властивості, структуру, методи що логічні основи (доказовість, несуперечливість, строгість тощо) моделі та межі застосування іншої теоретичної системи. М. будується стосовно формальних систем. При цьому формальна система виступає як предметна теорія, бо її розглядають суто об'єктивно, як систему абстрактних об'єктів чи знаків, а М. виявляється змістовною теорією, твердження якої інтуїтивно зрозумілі. М. формулюється в метамові. Застосування М. у дедуктивних науках відкриває плідні напрями дослідження. М. є важливим засобом раціоналізації предметних теорій. Потреба у М. розкриває тенденцію доповнення формалізації змістовним розглядом.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метатеорія — метатео́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. метатеорія — -ї, ж. Теорія, що аналізує властивості, структуру, методи, логічні основи (доказовість, несуперечливість, строгість тощо) іншої предметної теорії, а також встановлює межі її застосування та різні моделі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метатеорія — МЕТАТЕО́РІЯ, ї, ж., спец. Теорія, що вивчає структурні, дедуктивні, семантичні та інші закономірності якоїсь іншої теорії. Словник української мови у 20 томах
  4. метатеорія — метатео́рія (від мета... і теорія) логічна теорія, яка вивчає закономірність якоїсь іншої теорії (напр., металогіка). Словник іншомовних слів Мельничука