механіцизм

МЕХАНІЦИЗМ — система світоглядних орієнтацій, згідно з якою зміни в світі (або тільки в природі) мають у своїй основі механічні переміщення найдрібніших матеріальних часток чи інші суто механічні взаємодії, а сам світ організований і рухається як машина. Це світорозуміння набуло впливовості у зв'язку з великими досягненнями механіки, а також завдяки успіхам в інших галузях природознавства, здобутих на основі механістичної методології. В природничих науках, за винятком біології, М. зберігав тверді позиції аж до створення теорії електромагнітного поля, термодинаміки, релятивістської й квантової фізики.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. механіцизм — механіци́зм абсолютизація законів механіки, спроба пояснити за їх допомогою всі явища природи й суспільства, звести весь розвиток до механічних форм руху. В 16–18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. механіцизм — -у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. механіцизм — механіци́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. механіцизм — МЕХАНІЦИ́ЗМ, у, ч. Філософське вчення, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку – до найпростіших законів механіки. Наука, відірвана від практики, .. Словник української мови у 20 томах
  5. механіцизм — МЕХАНІЦИ́ЗМ, у, ч. Антидіалектичний напрям у філософії, що зводить усю багатогранність світу до механічного руху однорідних часток матерії, а складні закономірності розвитку — до найпростіших законів механіки. Механіцизм 20-х років був своєрідною ревізією марксизму (Ком. Укр., 5, 1963, 66). Словник української мови в 11 томах