мокша
МОКША (санскр. — звільнення від чогось, уникнення небезпеки, остаточне спасіння душі, відмова) — одне з ключових понять інд. релігійно-філософської традиції, яке позначає звільнення від циклу перероджень у колі феноменального світу страждань та мінливості. Поняття М. широко використовується в індуїзмі та джайнізмі, меншою мірою — в буддизмі. Серед чотирьох життєвих принципів, вироблених в індуїзмі, а саме: дгарми — закону, артхі — користі, ками — насолоди, М. посідає вище місце, виступаючи кінцевою метою релігійного досвіду та філософського пізнання.
Ю. Завгородній
Джерело:
Філософський енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Мокша — Мо́кша іменник жіночого роду річка в Європейській Росії Орфографічний словник української мови
- мокша — -і, ж. Одна з двох етнічних груп, що на них поділяється мордовський народ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мокша — МО́КША, і, ж. Етнічна група мордвинів, що живуть у південній та західній частині Мордовії; представники цієї групи. Словник української мови у 20 томах
- мокша — В індійській філософії спасіння, визволення духовного начала з матерії, яке виключає нове народження. Універсальний словник-енциклопедія
- мокша — МО́КША, і, ж. Одна з двох етнічних груп, на які ділиться мордовський народ. Словник української мови в 11 томах