націоналізм
НАЦІОНАЛІЗМ — спрямування політичної думки, політична ідеологія та політична практика, в центрі уваги яких знаходиться нація як ідея (або поняття) та як цінність. Різновиди Н. (типологія Н.) залежать передусім від того, як розуміють націю та її формування. Оскільки формування та утвердження нації здійснюється в конкретних суспільно-історичних обставинах, то різноманітність форм Н. є наслідком пристосування до цих обставин. В дослідженні Н. важливим є питання про співвідношення Н. з іншими напрямами політичної думки та відповідними політичними ідеологіями. Н. — як певний напрям політичної думки (певне коло ідей та проблем), як політична ідеологія та політична практика — не виступав на Заході до кін. XIX ст. в ролі окремої політичної ідеології, а був складником лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму (у XX ст. став складником комунізму). У міру дедалі чіткішого усвідомлення цими ідеологіями своїх принципів вони почали піддавати Н. критиці, що, зрештою, теж допомогло встановити відмінність між Н. та цими (іншими) ідеологіями. Іноді ідуть шляхом спрощених формулювань, стверджуючи, що Н. — це національний егоїзм, абсолютизація інтересів своєї нації за рахунок інтересів інших націй. Але такі формулювання не враховують того, що Н. може виступати і як рух за звільнення, і як виправдання певних форм насильства та гноблення (у цьому він не відрізняється від лібералізму, консерватизму, соціалізму та комунізму). Внаслідок великої різноманітності форм Н. часто твердять, що потрібно говорити не про Н. як щось єдине, а тільки про різні Н. Все ж очевидно, що попри всю різноманітність форм Н., вони містять в собі і спільні елементи. Шляхом порівняння встановлюють деякі спільні та відмінні елементи в різних версіях Н. та пропонують різного роду типології Н. Під кутом зору міжнаціональних взаємин існує поділ на експансіоністські Н. (переважно державних націй) та захисні Н. (переважно недержавних націй). В залежності від того, держава чи культура є найважливішою цінністю в Н., розрізняють політичний та культурний Н. (культурний Н. переважно розуміє державу не як самоціль, а як засіб утвердження самобутньої культури). Під кутом зору того як Н. мислить співвідношення особи та нації, розрізняють ліберальний (демократичний) Н. та інтегральний (тоталітарний) Н. Політичний рух етнічних груп та національних меншин за розширення своїх прав (іноді аж до здобуття територіальної автономії чи незалежності) позначають як "етнічний Н." або "етнорегіоналізм". Термін "етнічний Н." іноді застосовують також до державницького Н., якщо його основою є певна національна більшість ("корінний етнос", "титульна нація") та якщо він надмірно наголошує елементи своєї етнічної культури як основи громадянської консолідації. Але щодо західних націй, у бутті яких етнічний чинник відіграє традиційно важливу роль (мова, історичні традиції, політична символіка тощо), то цей термін зазвичай не застосовують, оскільки припускають, що в бутті цих націй провідну роль відіграють політико-правові засоби — т. зв. "громадянський Н."
В. Лісовий
Значення в інших словниках
- націоналізм — націоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- націоналізм — Ідеологія і політика, що існують у пропаганді національної виключності і національної переваги. Націоналізм може виражатися у розпалюванні національної ненависті і конфронтації як між народами різних країн... Словник із соціальної роботи
- націоналізм — Якщо ідеологія – це загальний спосіб мислення, що має основоположне значення для політики, тоді націоналізм є ідеологією, більше того, найпотужнішою ідеологією світу. Енциклопедія політичної думки
- націоналізм — -у, ч. 1》 Ідеологія й політика, яка проповідує зверхність національних інтересів над загальнолюдськими, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націоналізм — Народовість, народовність Словник чужослів Павло Штепа
- націоналізм — НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеологія, політика і соціально-психологічна установка, в основі яких лежить трактування нації як вищої форми суспільної єдності, її первинності у державотворчому процесі, а також національна виключність та національна зверхність. Словник української мови у 20 томах
- націоналізм — націоналі́зм (франц. nationalisme, від лат. natio – народ) буржуазна ідеологія й політика в національному питанні, характерними рисами якої є проповідь зверхності національних інтересів над соціальними, класовими... Словник іншомовних слів Мельничука
- націоналізм — Позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси ін. суспільних груп; у вужчому значенні — тільки та позиція й ідеологія, в яких позитивна оцінка власної нації невідривно зв'язана з неприязню чи ворожістю до ін. народів. Універсальний словник-енциклопедія
- націоналізм — Націоналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- націоналізм — НАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна буржуазна ідеологія й політика в галузі національних відносин, яка проповідує зверхність національних інтересів над соціальними, панування однієї нації за рахунок пригнічення іншої, розпалює національну ворожнечу... Словник української мови в 11 томах