нірвана

НІРВАНА (санскр. — заспокоєння, згасання) — одне з головних понять інд. релігійно-філософської традиції, яке позначає стан згасання усіх мирських бажань людини, її вивільнення й порятунку. Поняття Н. зустрічається вже у Ведах, проте свого найбільшого розвитку воно набуло в буддизмі, з яким переважно й асоціюється. У буддизмі під Н. розуміють вище благо та істину, остаточну дійсність, що є запорукою виходу людини з ланцюга народжень та страждань. Н. виступає як етичним ідеалом, так і певним психічним станом завершення внутрішнього буття, що приводить до абсолютного спокою або блаженства та незалежності від світу; цей стан досягається через дотримання детально розроблених буддистських етичних настанов і виконання певних психотехнік. Як правило, буддистські тексти не наводять визначень Н., використовуючи натомість численні описи та епітети, в яких Н. зображується як щось протилежне всьому, що є наявним у мові, а отже, як щось незбагненне та невимовне. Таке ставлення до Н. було започатковане ще Буддою, який вважав, що будь-які визначення Н. — як позитивні, так і негативні — однаково помилкові. Проте такі напрями буддизму, як тхеравада та магаяна, позначені деякою специфікою щодо наголошення на тому чи іншому аспекті Н. Якщо послідовники тхеравади наголошують на порівнянні її зі станом згасання, виводячи за межі феноменального буття, то для послідовників магаяни Н. передусім виступає станом абсолютного блаженства. Значного поширення після Нагарджуни (II ст.) набуло ототожнення Н. з сансарою — емпіричним буттям, окреме сприйняття якого відбувається у зв'язку із затьмаренням свідомості людини невіглаством.

Ю. Завгородній