патріотизм

ПАТРІОТИЗМ (від грецьк. πάτριά — вітчизна) — любов до батьківщини, відповідальність за її долю і готовність служити її інтересам, а в разі потреби самовіддано боронити здобутки свого народу; соціально-політичний і моральний принцип, що в загальній формі виражає вищеназвані почуття та емоційні стани. П. як соціально-психологічне почуття має широку гаму проявів: від гордості за досягнення Вітчизни (в науці, економічній діяльності, спорті і т.д.), поваги до історичного минулого, дбайливого ставлення до народної пам'яті, збереження та опанування національними і культурними традиціями до гіркоти переживань за невдачі і втрати рідної країни, страждань через її біди. Як почуття П. зароджується в стародавні часи у формі прихильності до певної місцевості, своєї спільноти, звичного складу життя. Це відчуття тісного зв'язку із "своїми" інституалізується через ритуали та обряди ініціації (напр., обряд братання), шлюбні та сімейні відносини. З виникненням і розвитком феномена держави П., втрачаючи інституціональний характер, наповнюється духовним змістом, набуває політичного сенсу. Останній пов'язаний із вимогою самовіддано й мужньо захищати Вітчизну, відстоювати її інтереси. Більше того, як зазначає Горацій, "радісно й почесно вмерти за вітчизну". В умовах життя суспільних систем з жорстким домінуванням інтересів панівних груп, за авторитарних форм управління державою принцип П. зазнає впливу офіційної ідеології, внаслідок чого часто набуває спотворених форм потрактування: любов до Вітчизни зводиться до відданості існуючій державно-політичній системі. Відповідно бажаним "для Батьківщини" врешті-решт виявляється те, що відповідає вузькокорпоративним інтересам правлячої еліти. Історія залишила не один приклад того, як кланові, станові чи класові інтереси сприймалися важливішими за інтереси Вітчизни. Тим більшої народної шани та пам'яті заслуговують ті історичні діячі, котрі змогли подолати бар'єри вузькостанових інтересів і піднятися до осягнення загальнолюдського змісту. "Любов до батьківщини, — зазначив Наполеон І, — найперше достоїнство цивілізованої людини". В умовах розвитку капіталізму, формування націй, утворення національних держав П. стає невід'ємною рисою суспільної свідомості, яскравим проявом зв'язку індивіда та суспільства, одним із критеріїв оцінки громадянина. Морального сенсу П. надає те, що він є однією з форм супідрядності особистих і суспільних інтересів, ефективним засобом переведення загальнолюдських цінностей на рівень індивідуальної свідомості. До цих цінностей належить і повага до історії та сьогодення народів інших країн, представників інших націй та національних меншин у межах однієї держави. П., виростаючи з єдиного кореня, протистоїть у цьому психології національної виключності, упередженості та недовір'я до людей "іншої крові". Добре охарактеризував людину-патріота Сантаяна: "Ногами людина повинна врости в землю своєї Вітчизни, але очі її нехай оглядають увесь світ". Особливої важливості цей аспект патріотичної свідомості набуває в час, коли людство переступило поріг III тис. і несе з собою низку глобальних проблем (загроза екологічної катастрофи, реальність епідемії СНІДу та ін.), що потребують для свого вирішення спільних зусиль, сприяння кожної людини внескові своєї країни у справу збереження життя на планеті Земля.

В. Скуратівський

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріотизм — патріоти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. патріотизм — Любов до батьківщини. Патріотизм припускає дії, спрямовані на служіння інтересам вітчизни. Це одне з найбільш глибоких почуттів, які формувались на протязі багатьох століть. Словник із соціальної роботи
  3. патріотизм — Любов до батьківщини, яка включає в себе готовність постати на її захист та діяти в її інтересах. Патріотизм часто плутають з націоналізмом, але патріотизм є значно давнішим поняттям і несе набагато менше теоретичне навантаження. Енциклопедія політичної думки
  4. патріотизм — [патр'іотизм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  5. патріотизм — -у, ч. Любов до Батьківщини, до свого народу. || перен. Відданість чому-небудь, любов до чогось. Квасний патріотизм — див. квасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. патріотизм — ПАТРІОТИ́ЗМ, у, ч. Любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови (з газ.); // перен. Відданість чому-небудь, любов до чогось. Він .. Словник української мови у 20 томах
  7. патріотизм — патріоти́зм (від патріот) любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам. П. – явище соціально-історичне і має в різні епохи різний соціальний і класовий зміст. Найвищою формою... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. патріотизм — Позиція, яка поєднує відданість і любов до батьківщини, солідарність із власним народом та повагу до ін. народів і пошану до їхніх суверенних прав; протилежність шовінізму. Універсальний словник-енциклопедія
  9. патріотизм — Патріоти́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. патріотизм — ПАТРІОТИ́ЗМ, у, ч. Любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви й подвиги. Патріотизм — одно з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками і тисячоліттями відособлених вітчизн (Ленін, 37, 1973, 182)... Словник української мови в 11 томах
  11. патріотизм — Патріоти́зм, -му м. Патріотизмъ. О. 1861. IX, 180. Словник української мови Грінченка