позбавлення

ПОЗБАВЛЕННЯ — термін, започаткований Аристотелем; використовувався у схоластиці для опису фізичних явищ, руху, спрямованого на зміну ознак, що містяться у субстраті, тобто на зміну матеріальних речей. Перехід від одного явища до іншого, від однієї ознаки до іншої розумівся як перехід від її відсутності до її наявності. Протиставлення наявності і відсутності, тобто форми та її позбавлення, було визначальним при описі руху в античній і схоластичній версіях перипатетичної фізики.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позбавлення — позба́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. позбавлення — -я, с. Дія за знач. позбавити. Позбавлення батьківських прав — надзвичайний захід, що застосовується лише судом до одного чи обох батьків, визнаних винними у неналежному вихованні дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позбавлення — ПОЗБА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. позба́вити. Прокляття [архієрея] .. підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (В. Еллан-Блакитний). Словник української мови у 20 томах
  4. позбавлення — ПОЗБА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. позба́вити. Прокляття [архієрея].. підпираються позбавленням права на одержання допомоги від благодійних установ (Еллан, II, 1958, 50). Словник української мови в 11 томах